Новий закон України «Про судоустрій і статус суддів», який вступив в силу 30.09.2016 року, має декілька новацій в рамках судової реформи. Одна з них - в статті 87 передбачено створення Громадської ради доброчесності (далі - Рада), яка буде збирати та аналізувати інформацію щодо відповідності суддів (кандидатів на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності. На основі зібраних даних Рада надаватиме інформацію щодо суддів або обґрунтований висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) вищезазначеним критеріям до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Рада буде складатися з 20 членів - представників правозахисних громадських об'єднань, науковців-правників, адвокатів, журналістів,які є визнаними фахівцями у сфері своєї професійної діяльності, мають високу професійну репутацію та відповідають критерію політичної нейтральності та доброчесності. Для здійснення своїх повноважень, членам Ради надається право безоплатного та повного доступу до відкритих державних реєстрів.
На мою думку, Рада може стати впливовим інструментом громадськості на кваліфікаційне оцінювання суддів та відповідності суддів займаній посаді. Однак дуже важливо на даний час, щоб така Рада була незалежною в своїй роботі та не перетворилась на фіктивну організацію для «замилення очей» перед міжнародної спільното або організацію, якою державні органи або окремі особи зможуть маніпулювати в своїх корисних інтересах.
По-перше, члени Ради мають бути відібрані не лише як професіонали, але і люди високої моральної культури, і громадськість має активно приймати участь у такому відборі. По-друге, Рада, як недержавна організація, повинна самостійно визначити правила своєї роботи та працювати публічно і прозоро. Крім цього, Рада має активно користуватися наданим їй правом приймати участь у засіданнях Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата на посаду судді).
Тож, чи запрацює Рада та на скільки ефективно, буде залежати від того, чи будуть члени Ради незалежними в своїй роботі, чи вдасться Раді створити інформаційний портал з громадськістю для збору інформації та знайти необхідні важелі впливу на судову владу в країні.
