Учора Kiev Gespräche організував дискусію із такого злободенного питання як свобода бізнесу...Вирішила продовжити її тут. Свобода бізнесу - це що? Рівні можливості доступу до ресурсів, зручний податковий клімат, відсутність корупції, підтримка держави? Кожен має власну відповідь: залежно від того, на які «граблі» наступав. Тим не менше. Візьмемо за орієнтир індекс Easy doing business. Україна на 83 позиції із 189 країн. В нас непогана ситуація за критеріями - Реєстрація бізнесу (30 позиція), реєстрація права власності(61), отримання кредитів (19 - для мене ця цифра стала відкриттям), захист міноритарних інвесторів (88). І дуже невтішна за критеріями - отримання дозволу на будівництво(140), підключення до системи електропостачання(137), оподаткування (107), міжнародна торгівля (109), забезпечення виконання контрактів (98), вирішення проблем неплатіжоздатності (141).
Тобто нічого нового. Наші класичні проблеми - корупція, відсутність повноцінного права на судовий захист, невиконання судових рішень, відсутність сприятливого інвестиційного клімату, податковий тиск на бізнес, неадекватна митна політика. Про такі фактори як війна, революція, анексія Криму і вплив геополітики на бізнес потрібно згадати додатково - балів вони нам не добавляють, хоч в даному рейтингу і не фігурують, але об'єктивно впливають на український бізнес.
Не треба забувати, що велику роль у підвищені нашого рейтингу в даному списку зіграли реформи останніх двох років: відкриття баз даних, спрощення процедури реєстрації бізнесу, переведення багатьох сервісів в онлайн режим. Отже, зміни є. Хоч і дуже повільні.
Тим не менше, на мою особисту оптимістичну думку, найголовнішим показником свободи бізнесу повинні бути не міжнародні рейтинги, не показники та критерії, а проста реальна можливість бізнес робити. Від пошуку ідеї в голові до її фактичного втілення. Кожен повинен мати можливість реалізувати свій підприємницький задум,яким би шаленим він не був: відкрити ресторан для обслуговування потреб міста, запустити колекцію взуття та презентувати його на тижнях моди в Нью-Йорку, конкуруючи із мастодонтами ринку моди, створити пасивний дім з самозабезпеченням теплом, енергетикою і водою та друкувати його на 3D принтері, або винайти новий спосіб переробки сміття. І для цього не треба «боятись, що приїдуть братки і треба з ними поділитись», шукати покровителя у владі, чи вбивати конкурента.
Ні, звісно, бізнес, яким він би не був малим чи великим, все одно буде лобіювати закони. Просто хтось це робитиме в кулуарах Верховної ради, а хтось - на пікеті біля неї.
Бізнес точно буде використовувати офшори. Лишень деякі - для приховування активів, а інші - для подолання пострадянських дурощів НБУ, Мінекономіки і всіх інших перепон, які реально цьому бізнесу заважають.
Бізнес буде НЕ платити податки. Адже як писав Кіосакі : «Не так важливо, скільки Ви заробляєте грошей, а важливо те, скільки Ви їх можете зберегти в себе, не поділившись з державою». Тільки одні це будуть робити легально, інші - кримінально, зловживаючи владою і законами.
І знаєте, що найголовніше? Бізнес буде. І труднощі теж будуть. Але поки Ви можете вільно( вільно не є легко) втілити свої ідеї в життя та збудувати бізнес - свобода є. А от те, наскільки її легко реалізувати - то вже інша тема нової юридичної дискусії.
